Сифіліс – одне з найпоширеніших венеричних захворювань, що несподівано почало розбивати людство з Пізнього Середньовіччя.
Незважаючи на те, що люди давно виявили патоген та успішно з ним борються, вчені досі не можуть дати точної відповіді про походження смертельної хвороби. Сифілітична висипка – як виглядає, та як лікувати читайте у статті за цією адресою https://goncharyk.com.ua/archives/20073.
Як з’явився сифіліс?
Французька хвороба
Вважається, що перші випадки зараження сталися 1495 року під час Першої італійської війни.
Тоді французький король Карл VII оголосив війну Неаполітанському королівству і, вогнем і мечем, пройшовся по всьому Апеннінському півострові.
Дива почалися на заключному етапі кампанії під час облоги Неаполя. Люди Карла стали покриватися виразками, лисіти і відчувати нездужання. Невідома на той момент хвороба вразила понад третину війська.
Зрештою, Неаполь упав. Однак, повернувшись додому солдати принесли хворобу до своїх домівок, давши поштовх поширенню сифілісу по всій Західній Європі.
Наслідки пригод солдатів Карла пізніше описував французький історик Гі Бретон: «Захворювання до невпізнанності змінювало зовнішній вигляд людини, вражало її кістки, шкіру, змушувала нещасного повільного розкладатися на очах рідних та близьких».
Епідемія обрушилася на країну з такими огидними та смердючими наслідками, що у населення з’явилася стійка огида до романтичних відносин. Жінки, що бояться заразитися, почали масово йти до монастиря. Чоловіки, які раніше відрізнялися велелюбністю, стали вірним подружжям.
Усьому цьому не могла натішитися Церква. У розпачі зналася — черницями ставали найкрасивіші жінки Парижа.
Загадковий та непереможений
Збудником сифілісу є бліда бактерія трепонема. Відкриття було здійснено німецькими мікробіологами у 1905 році, а ефективно лікувати захворювання людство навчилося лише у середині XX століття.
Проте залишається загадкою, як взагалі з’явилася ця хвороба. Чому саме солдати Карла VІІІ стали ініціаторами пандемії?
За найпоширенішою версією, сифіліс привезли із собою матроси Христофора Колумба з Америки. Передбачається, що моряки заразилися “соромною хворобою” від індіанців Гаїті, а потім вступили в армію Карла VIII як найманців.
У Середні віки за арміями завжди йшов численний і багатонаціональний натовп куртизанок, які поширили сифіліс серед інших учасників військового походу.
Пізніше американські вчені частково підтвердили гіпотезу, знайшовши родинний зв’язок блідої трепонеми з американськими бактеріями.
Щоправда, з такою точкою зору не всі згодні. Справа в тому, що подібну симптоматику захворювання описували ще античні лікарі. Було знайдено численні археологічні знахідки, скелети людей, зміни характерні для сифілісу. Залишається незрозумілим, чому епідемія почала поширюватися лише XV столітті.
Як би там не було, сифіліс залишається одним із найпоширеніших венеричних захворювань у світі. Масово від хвороби продовжують страждати злиденні країни Африки та Азії.